Ти прохав подарунок – лиш ніч,
Як було не повірить в кохання?
Романтично отак, віч-на-віч,
Ми любились до самого рання.
Тільки потім буденність внесла
Вже помітні свої корективи:
Бракувало в човні нам весла,
Ми пливли, все чекаючи зливи.
Налетіла вона так раптом,
Може, хтось і буває готовий…
Так упала у серце крапля
Животворно п’янкої обнови…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513875
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.07.2014
автор: Валентина Поїзник