Час помалу нас вбиває
всі моменти забирає.
Поспішає він швиденько
І обходить помаленьку
Час це річ котра немає
Ні душі і серця країть
Це жахливе розуміння
Це людське дурне творіння
Механізм постійно в русі
І життя все наше в смузі
Чи то чорне чи то біле
Час не стане на цім ділі
Ми не знаєм скільки нам
Жити міцно по рокам
Щоб не сталося, живім
і залишимось у нім
Час хоч прийде забирати
проте буде що сказати
Механізм колись загнеться
До життя ми посміхнемся.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513826
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.07.2014
автор: Arthur Savchuk