За вікном , мій друже , тепла злива..
А у домі догоря свіча…
Я сиджу утомлена й щаслива,
Лине час , мене не поміча..
Руки сперті на округлий столик
І в долоні стиснуте перо …
Може, я є автором історій ,
Що прожиті мною вже давно..
Я печальні знаю їх кінцівки ,
Та нехай живуть іще разок…
Ляжуть сонця щоки на бруківку ,
І рядки кирпаті на листок..
Я пишу , можливо, про минуле…
Тут ні рим , ні ритму , та однак …
Я сміюсь , шо можу просто бути …
Що живу й не втомлююсь ніяк…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513750
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.07.2014
автор: Sonchyk Richards