Россия
Нуждой и нищетой ты пленена,
Великой быть тебе не хватит духу...
Ты пьяная беззубая старуха,
Ты грязная, немытая страна.
Для подвигов была ты создана,
Но, вместо них, в тебе царит разруха,
А, вместо крови в жилах, медовуха
Во все года, века и времена.
И ты уже спасения не сыщешь
В своём распятом Боге на кресте:
С рождения была ты нищей —
Погибнешь и сгниешь ты в нищете,
В ободранном, разрушенном жилище,
Средь голых стен в постыдной наготе.
(Юрий Ловкий)
Росія
Облудна повела тебе рука –
Історії незвідані дороги…
Ти – світлий край, благословенний Богом,
Та твій народ в пустелі заблукав.
Але душа славетна у віках,
Не треба їй ні злого, ні чужого.
Гріху і кривді, не дозволь, убогим,
Дар Божий рахувати в мідяках.
Твої сини – це генії, герої,
Слова поетів – співи солов’я.
Як виростеш перлиною земною,
В саду сумління виполеш бур’ян,
Ти щирою і доброю сестрою,
Зумієш стати для усіх слов’ян.
(Лілія Ніколаєнко)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513710
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.07.2014
автор: Drevnir12345