ось і він. цей, здається, таки назавжди
у мене в заручниках час, а на тілі його сліди
навіть море давно забуло що повинне мене рятувати
від того що тільки й знає як завойовувати й руйнувати
я тепер наодинці з собою. добиваю себе думками
кажуть люди що стане краще. може й стане, та й те з роками
була б воля - давно сховалась б від цієї його краси
та хотіла собі любові. хочеш - маєш. бери й неси
бо чомусь найдорожчі люди завжди від мене далеко
а коли кимось сильно хворієш - відпускати таких не легко
залишається якось навчитись подолати серцебиття
я б хотіла собі як у казці, та, на жаль, не таке життя
ось і він. зараз рівно з тобою. лише не дивись в його сторону
я хочу здатися сильною. не хочу щоб було соромно
я ж наодинці з собою і у мене в заручниках час
для того щоб часто снити божевільно щасливих нас
Помаранчева дівчинка
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513703
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.07.2014
автор: Помаранчева дівчинка