Старезна хатинка під стріхою
Присіла, аж сіра від старості,
У колі з столітніми липами;
Віконцями підсліпуватими
На світ приморочено глипає.
А світ навіжений проноситься
З вищанням авто́ і трамваїв
І з ревищем авіаносців...
А небо над нами все журиться
Сліпими дощами і росами.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513502
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 25.07.2014
автор: Тетяна Никитюк