Зламую тіні ще не розбуджених пальців.
Світло надворі, ледве за шосту, здається.
Їхати далі чи на наступній станції
Вийти у коло, згублене поміж трапецій?
Зламую тіні - ніжні, мов заспана пам'ять,
Що серед ночі ла́сує спогадом. Віник
Треба було б захопити - змести останки
Так непомітно світлом розтрощених тіней,
Так непомітно згублених кіл і трапецій...
Пізно спинятись - їду все далі, у ранок,
Поки у вирі відрізків не віднайдеться
Коло в трапеції поміж трипільських розвалин.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513366
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.07.2014
автор: Siya