Тобі плюнуто в самісіньке серце чи глибше?!
Змії спокус посмішкують, що ти тепер гріх.
Затаврувала любов і очі від болю посліпші.
Ти - коханка його, просто тіло для втіх.
Із гарячих обіймів твоїх до її запитань
Поспішає він, накинувши смуток, мов плащ
На твої оголені плечі! І йде без вагань
Сліпо-глухий і навряд озирнеться на удушливий плач.
І знаєш ти звісно про марність плекати надії.
Ти - не лишень зайва літера в слові "кохана".
Тебе просто нема, як його зустрічає постіль її,
Не тобі збреше він, що єдина бажана.
Ти знаєш тепер бік зворотній любові святої -
Бік звуку пустого зайвої літери "к",
Бік нерозставлених крапок і втоми страшної.
Знайди сили і йди! За його нелюбов не набирайся гріха!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513352
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.07.2014
автор: LiTanka