Спустилась з під землі на небо.
Заплакати?Та де ті сльози?
А мені тільки...Тільки треба...
Щоб холоднішали морози...
Грішу...Мовчу...Кричу...Спустіла
Я у душі до крихти.Страшно...
А я літати так хотіла...
Та крила з м'ясом рвали вчасно...
Грішу...Я Янголят вбивала...
Безвинних...Тихих...І безгрішних...
Не стрималась...Та сил не мала...
Хіба такій писати вірші?!
Хіба такій на світі жити?!
Когось втішати,цілувати?..
Під сонцем,місяцем ходити...
І щастя просто викрадати...
Пробач,мій Боже.Вибач тільки...
Пробач мене.Пробач...Благаю...
Не зшию крил Янгола-ляльки...
Пробач...Я більше не літаю...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513241
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.07.2014
автор: Відочка Вансель