Моя бідна Україна,
моя вірна мати,
розтерзали солов'їна
твої білі хати.
Напоїли чорні зе́млі
виноградним соком,
мордували тим пустелі
попід сивим оком.
Відлетіли в синє море
помертвілі діти.
Задзвеніло в дзвони горе,
пожовтіли квіти...
Сієш, небо, час розлуки,
мерехтиш тугою.
Розкажи ж про наші муки
Богу молитво́ю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513171
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.07.2014
автор: Вікторія Грошовик