Весна!.. Весна!..
У цвіті ниви,
Цвітуть стуманені сади;
Кипучі радості приливи
Хвилюють серце переливом
У грудях яро-молодих!..
І п’ю я в молодості милій
Чарки наповнені – до дна,
Що у дитинстві наділила
Чарівно-сяюча весна.
Вона мене зустріла рано,
З дарами ніжної зорі,
Як сонце плавало в туманах,
Та сосен плач журив бори.
Вона мене зустріла в полі
З вінками чарів і надій,
Де із грудей лились на волі
Пісні у буйності своїй...
. . . . . . . . . . . . . . . .
Весна в цвіту!
Цвітуть порічки,
Цвіте жасмин в душі на дні!..
Гаї вільхові біля річки
Сміються й плачуть в тишині.
А там, у балках при долині,
У вишнях тонуть хутори,
Де співи ніжні в білій піні
Колишуть тьму – вечірній іній,
Пливуть спокійно з-під гори.
І ловить серце в завмиранні
Життя акорди через край:
«Гора високая в тумані,
Зелений під горою гай»...
І зійде місяць над курганом
В вінках чарівності й краси,
Тонким узором домотканим
Застеле всю небесну синь.
Намисто висипле з подолу,
Мережку зв’яже на росі,
Де верби хиляться додолу
У чарівній своїй красі.
А пісня котиться в долину
В акордах, повних почуття,
І в серці спогади нахлинуть
Минулих повістей життя!..
Мов з казки світлого дитинства
Живі подоби устають...
. . . . . . . . . . . . . . . .
Село у вишнях...На гостинці
Пісні нічліжників лиш чуть...
А там, в тумані за горою,
Дзвінок далеко продзвенить.
І тихо знов... А над рікою,
Як вільний табір при вогні,
Сидять у свитках самотканих
Малі хлопчата. У ті дні
Фантазій цвіт – мов цвіт півоній.
Було святково край ріки,
Тому так милі ви сьогодні
Моїх дитячих мрій роки!..
Так милі
Серцю заповітні
Дитячих снів
Минулі дні.
Як свідки
Образи привітні
В нічній
Прекрасній тишині,
Встаєте ви переді мною
На стежці
Світлої весни, –
Шумлять де в полі
Три сосни, –
Щоб міг душі
Дать супокою.
І там, де плакав я немало
І випив біль душі до дна,
Я хочу – вічно щоб стояла
Прекрасно-сяюча весна.
Весна!.. Весна!..
У цвіті ниви,
Цвітуть над озером сади,
Широкі радості приливи
Хвилюють серце переливом
У грудях яро-молодих!..
Паўлюк Трус
Вясна
Вясна!.. Вясна!..
У цвеце нівы,
Цвітуць асмуглыя сады;
Кіпучай радасці прылівы
Хвалююць сэрца пералівам
Ў грудзях вяснова-маладых!..
I п'ю я ў моладасці мілай
Кілішкі поўныя да дна,
Што мне ў маленстве падарыла
Чароўна-светлая вясна.
Яна сустрэла мяне рана,
3 дарамі ласкавай зары,
Як сонца плавала ў тумане
Ды сосны плакалі ў бары.
Яна сустрэла мяне ў полі
3 вянкамі чараў і надзей,
Дзе песні буйныя на волі
Свабодна веялі з грудзей...
. . . . . . . . . . . . . . . .
Вясна у цвяту!
Цвітуць парэчкі,
Цвіце язмін на дне душы!..
Гаі альховыя над рэчкай
Смяюцца й журацца ў цішы.
А там, у ярах пры даліне,
У вішнях тонуць хутары,
Дзе спевы кволаю вятрынню
Калышуць змрок - вячэрні іней, -
Плывуць спакойна з-пад гары.
I ловіць сэрца ў заміранні
Акорды жыцця цераз край:
"Гара высокая ў тумане,
А пад гарой зялёны гай"...
Узыйдзе месяц над курганам
У вянках прыгожасці і чар,
I ўзорам тонкім, даматканым
Засцеле ў просіні абшар.
Рассыпле пацеркі з прыполу,
Заўе карункі на расе, -
Дзе вербы хіляцца дадолу
У сваёй чаруючай красе.
А песня коціцца далінай
Ў акордах, поўных пачуцця,
I ў сэрцы родзіць успаміны
Былых аповесцей жыцця!..
Бы ў казках светлага дзяцінства,
Жывыя вобразы ўстаюць...
. . . . . . . . . . . . . . . .
У вішнях вёска... На гасцінцы,
Чуваць, начлежнікі пяюць...
А там, ў тумане за гарою,
Званок далёка празвініць,
I ціха зноў... Па-над ракою,
Як вольны табар пры агні,
Сядзяць у світках саматканых
Малыя хлопцы. Ў тыя дні
Цвіла фантазія півоняй,
Было так весела ўсягды, -
Таму вы й мілы мне сягоння,
Мае дзіцячыя гады!..
Так мілы
Сэрцу дарагія
Дзіцячых сноў
Былыя дні.
Як сведкі,
Вобразы жывыя,
Ў красе
Паўночнай цішыні
Вы ўстаеце перада мною
На сцежках
Светлае вясны, -
Шумяць дзе ў полі
Тры сасны, -
Каб адпачыць
Я мог душою.
I там, дзе плакаў я ці мала
I выпіў боль душы да дна, -
Хачу, каб вечна красавала
Прыгожа-светлая вясна.
Вясна!.. Вясна!..
У цвеце нівы,
Цвітуць над возерам сады;
Шырокай радасці прылівы
Хвалююць сэрца пералівам
У грудзях вяснова-маладых!..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512921
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 22.07.2014
автор: Валерій Яковчук