Цей дощ півсонно барабанить...
Та вмить, як знехотя, ослаб.
Когось наситив, щось поранив,
Мабуть, з пожадливості зваб.
Мов обвалив частину неба.
Проклюнулась ясна блакить
Й бентежно лащиться до тебе -
З душею прагне говорить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512880
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 22.07.2014
автор: Валентина Поїзник