Кошеня, кучеряве

 Затягнувся  брудний  горизонт
Наче  тьмою  очікувань  п’яних
Як  терпіти  цих  труднощів  тон
Коли  ти  не  з  своїм  кошеням,  кучерявим.
 Мені  б  глянуть  на  тебе  хоч  раз
А  то  фарби  навколішки  в’януть
Мені  б  скинуть  увесь  цей  дискантний  баласт
Й  називати  тебе  кошеням,  кучерявим.
 Я  б  навіки  забув  ці  домашні  кайдани
Щоб  з  тобою  -  по  світу  -  без  тями
Й  осівши  на  острові  втіхи  –  к  хуям  все
Й  ніжно  пестить  своє  кошеня,  кучеряве.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512754
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.07.2014
автор: Тарас Ковалюк