Так сталось, сину, тут моя вина,
Що ти змалечку залишивсь без тата,
Колись рідненький випила вина,
Вино, як мед і мріяла про свято…
Тоді удвох здіймались до небес,
Перелічили всі на небі зорі,
Бог подарив нам чудо із чудес,
Як результат найбільшої любові…
Я не шкодую, що живемо вдвох,
Хоч ти і нині ще не бачив тата,
Ми розійшлись бо захотів так Бог,
Та дав тебе і це для мене свято…
Роки летять, я стільки літ одна,
Буває за коханням я заплачу,
В мене є ти і на душі весна,
Бо копію кохання свого бачу…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512437
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.07.2014
автор: Віталій Назарук