у полі мій дім, ані стін, ані даху,
трава замість скатертини, а плоть моя - вечеря
я скликаю гостей, приходьте ж, приходьте -
і першою північ приходить, а тоді вже
у небі розсівшись, навідують мене,
місяць і всі зірки.
тоді вітер непроханий обмацує обличчя моє
тоді руки і шию лоскоче, але
я зовсім не рухаюсь, я принишк
і лише око моє нерухоме і вперте
видивляється у чорні прапори ночі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512383
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.07.2014
автор: Saturnatus