Та дівчина з екрану
Що має в серці рани
Щось є в її очах
Приховане в речах
Щось дуже особливе
Між сонцем й зливою
Між холодом й теплом
Між темрявою й тлом
Горить її вогонь
У ніжності долонь
В рожевих ледь вустах
Як вулиці в містах
По тілу в'ється в ній
Отруйного сну змій
Прокинься юний світе
І небо оповите
Руїнами думок
Кришталь що ніби змок
В очах мого натхнення
Завжди горить нетлінним
Вогнем в душі печерах
А люди в синіх сферах
Розбилися на скельця
Й злилися у озерця
Безкраїх холоднеч
Молекул сірих втеч
А потім вмить згоріли
Сніги червоно-білі
ДТХ
18.07.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512184
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.07.2014
автор: Микита Баян