В могилу котишся Ордо.

Вжахнулась  Арктика  й  Бермуди,
Війнуло  смородом  з  віків.
Великий  Луг  в  крові  по  груди.
Терпіння  вийшло  з  берегів.

Пігмеї,  дауни  й  іуди,
Впились  непрощені  смоли.
По  грішній  милості  паскуди,
Невинні  душі  розпяли...

Аж  триста  виродки  забрали,
Пограли      с.ки  у  лото…
Чи  хочуть  жити  не  питали.
Таке  в  бандитів  ремесло.

Нехай  поплаче  гнида  Мати.
Вам  до  «копили»  прибуло.
На  горизонті  час  відплати,
Готуйся  Путінське  х.йло.

Скінчились  баєчки  Езопа,
Прийшла  повістка  від  Богів.
Проснулась  грьобана  Європа,
Під  дикий  регіт  москалів.

То  щож,  догралися  чужинці?
В  могилу  котишся  Ордо.
Й  ми,  не  забули  українці,
Нас  також  триста  полягло.

Запам’ятай  піжон  масковскій,
Ще  не  закінчилось  АТО.
Не  заховаєшся  і  в  Юрський…
Спартанці  близько,  як  ніхто!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512165
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 18.07.2014
автор: Дід Миколай