Хоч далеко не сам я,
Але дико – так дико і якось самотньо.
Погляд віддам небесам,
І байдужим опорам-колонам.
Подаруй мені крила
Незаслужено – знаю, благаю в кредит
Я віддам достроково
Обіцяю, лише дай так пожити.
І далеко не щоби
Злетіти всіх вище й зависнуть
Хочу я за собою
Протягнути достойних, - і вниз.
Не бажаю висот
І не буду впиватися раєм, я знаю.
Не жадаю я помсти
І завидливих поглядів скраю.
Від одного згораю
Від бажання віддячити всім милосердним,
Я далеко не ангел
Але крила зробили б хоть трішки веселим.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512049
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.07.2014
автор: Тарас Ковалюк