[i]Пісня матері, яка втратила сина у бойових діях[/i]
Спи, мій сину, люлі...натомились очі,
а я буду поряд ще цієї ночі.
Спи, мій сину, люлі... плаче Україна.
Спи, синочку, не будись, бо Лиха година.
Люлі, рідний, люлі... Ой, не грім роздався,
це, моя дитино, старший брат озвався.
Спи, мій сину, люлі... я уже не плачу,
горе крає серце і долю юначу.
Спи, мій сину, люлі... я тебе зігрію.
Спи, синочку, не будись, я твій сон лелію.
Люлі, рідний, люлі... Біль стискає груди.
Смерть, моя дитино, не підкорять люди.
Спи, мій сину, люлі... Я тобі співаю
і цілунками-слізьми тіло накриваю.
Спи, мій сину, люлі... то не грім роздався,
а мій син, навіки з світом розпрощався.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511955
Рубрика: Присвячення
дата надходження 17.07.2014
автор: Ксенія Фуштор