Дощить, дощить, весь день дощить.
Прогноз погоди не втішає.
Щеня під тином скавучить
І сховища в кущах шукає.
Калюжа розлилась за ґанком.
Й слизька до перелазу стежка.
Закритий небокрай серпанком.
І хмар на обрії мережка.
Біжить з піддашшя на рундук
Струмок із крапель дощових.
І чую я тук-тук-тук-тук…
І запах квітів польових
У двір приносить вітер з лугу.
Й альтернативи в нас немає:
Щоб розігнати смуток й тугу,
Горілку ґазда розливає.
Хліб житній з печі, огірок…
Жінкам наливочка тернова…
Й під сяйво місяця й зірок
Про ні про що іде розмова.
І прохолода, і тепло
Туди-сюди із саду й хати…
На пляшці запітніло скло.
І почало вже хилитати…
І кров хмільну п'ють комарі –
Комахи з нами трапезують.
"Несіть горілку ще, скнарі" –
Господарів тероризують
Підпилі гості. Час спливає.
Остання чарка – "на дорогу".
Вже біля хвіртки хтось співає…
Все обійшлося, слава богу,
Без бійки, сварок, матюків…
Похмілля ж буде тільки зранку,
Коли, підвівшись з будяків,
Шукатимеш розсолу банку…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511934
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.07.2014
автор: inkulinets