Сонце свіжою хлібинкою
Покотилось над хатинкою,
Над містами і над селами,
І над дітками веселими.
Забавлялось, усміхалося,
До діточок пригорталося.
Потім трішечки втомилося,
У ставку собі умилося!
Придрімало під ліщиною,
Тихо вкрилося периною…
І заснуло собі солодко…
Вийди, сонце, наше золотко!!!
Ми без тебе так сумуємо,
Не сміємось, не жартуємо.
І сумує наше літечко,
І сумують в полі квіточки.
Не муркоче сіра киценька,
Похилилася травиченька.
Небо вкрилося хмаринками,
Вітерисько над будинками.
І почуло наше сонечко!
Заглядає у віконечко!
Покотилося хлібинкою
Над садами, над хатинками!
І радіють милі діточки,
Що нарешті тепле літечко!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511823
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.07.2014
автор: Наталія Ярема