Дивлячись їй у вічі, своє бачу кохання
Дивлячись у мої, пустота і страждання
Дотик долонь для неї просте привітання
Для мене не заслужене долею покарання…
Цілуючи її у вуста, бачу чарівне сновидіння
Прокидаючись виникають у серці сумління
Ніяк не викинуть з голови до неї тяжіння
Її посмішка зігріває моє серце промінням…
Дружба між нами, як в дамбі каміння
Не дає коханню литись; потрібне терпіння
Може серце діждеться від когось спасіння
Але всі інші дівчата їй навіть не рівня …
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511809
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.07.2014
автор: Ничок