ГРОЗОВЕ ВІДЛУННЯ

[i]– Що  то  реве  і  клекоче?
– Черево  осатаніле.
– Хто  там  покласти  не  хоче
продані  душу  і  тіло?[/i]

Ось  і  запущені  жорна...
Пре  на  рожон  оголтіле,
і  остогидле,    і  чорне...
Де  воно  –  світле  і  біле?

Поки  мотузка  ще  в’ється,
буде  хаос  і  руїна.
Поки  тонке  не  порветься,
море  усім  по  коліна.

Хай  і  реве,  і  гуркоче
небо  майбутньої  слави.
Та  зачаївся  лукавий,
знову  на  кутні  регоче  –
дуже  пожити  ще  хоче
проти  цієї  держави.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511787
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 16.07.2014
автор: I.Teрен