Прощавайте, пані Лєро…

Який  вже  день  не  висихають  сльози,
Бо  Смерть,  на  повну,  почала  жнива,
На  майбуття  не  райдужні  прогнози,
Хоча  надія  наша  все  ж  жива.
В  росії  нині  Лєру  поховали,
Хіба  зупиниш  сліз  стрімкий  потік?..
Напевно,  нам  випробувань  ще  мало,
Що  Бог  забрав  ЇЇ  в  страшний  цей  рік...
росія  плаче,  плаче  Україна,
Хоч  в  цьому  спільне  маємо  іще.
Ми  друга  втратили,  якого  на  колінах
Ніхто  не  бачив...  То  ж  у  серці  щем...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511759
Рубрика: Присвячення
дата надходження 16.07.2014
автор: Патара