Ще не вмерла України
Але вже обосралась.
С голой дупой на Майданi
До Європы тяглась.
Вiзмить нашего небожа
До вашого порогу,
Помиемо миски, приберем з підлоги.
Нехай горить палає мати міст руських,
Будемо батьківщину губити
Заради крейцерів Пруських.
Навіщо працювати, сильними бути,
Краще за грівенькі морди братам бити.
Виють зрадники, народ скликають,
Тому що в кишенях коломойки мають.
Взялися за зброю людей вбивати,
За гроші американські -так і рідну маті.
Незгодних – на палю – най канають.
I старих i малих – нехай пропадають.
Вуйко з Полонини кинув серпа та косу
Поїхав з рушницею шукати урусов.
Не знайшов росіян, и як небожу бути?
Панове наказали – став казаков вбивати.
Знищив сотнi– а панам все замало.
Ще крові хочуть - запивати сало.
Була Україна православної, крещеной,
А стала кривавой некчемой.
Була свiтом, пiснею та славою,
А стала народам вбивцею поганою.
Зрадили Неньку, кинули в ланцюги за грати,
Отруїли злобою, ніде правди взяти.
Продали упирям серце та душу,
Була веселка на небi - стала спалена суша.
Мати Україна піднімися, розправ крила,
Є у тебе правда, є в правді сила.
Бий упирів кровавих проклятих,
Душею святою чистою відродись свято!
Ще не вмерла Україна
Тяжко-важко Неньки.
Киньте морок по за очi.
То не будьте дурненьки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511596
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.07.2014
автор: Алексей Яценко