Ночей не плакала і днів не рахувала,
Не турбувала, не робила винним,
І потягом дванадцятигодинним
Не прибувала, не виходила з вокзалу,
Не їхала в метро, не стукала у двері,
Не викликала в когось подив прикрий,
Не проникала в простір непроникний
І не лишала слів на вогкому папері,
Не йшла розгублена чужим веселим містом,
Не завмирала образом статичним,
Де професійним самогубцям звично
Над беззмістовністю замислитись і змістом,
І навмання маршрут новий не обирала,
Яким від різних "не" втекти можливо...
Знервована. Звичайна. Нещаслива.
Не втратила. Не здобула́. Не існувала.
2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511465
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.07.2014
автор: Максим Тарасівський