Шумлять дерева вітами,
квітує ружа квітами –
такими вже пахучими,
як твої русі кучері.
[i]Приспів:[/i]
[i]А небо синє цоколом,
а я у небі соколом,
а я усе літаю,
кохану видивляю.[/i]
Де плаче дощ сльозинками,
сміється світ родзинками –
такими вже прозорими,
як твої очі зоряні.
[i]Приспів.[/i]
Світанки наче вишиті,
сади достиглі вишнями –
такими вже солодкими,
як вуст твоїх солодощі.
[i]Приспів.[/i]
Цвіте веселка весело,
а ти ідеш завеснена –
така, як намальована,
ніким ще не цілована.
[i]Закінчення:[/i]
А небо синє цоколом,
а я у небі соколом,
а я вже не літаю,
кохану я кохаю.
Створено 16. 06. 2003 року, м. Львів
Опубліковано: "Моя пісня", Львів: "Сполом", 2004. 120 с. – С. 68.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511250
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.07.2014
автор: Т. Василько