Ти ще дощі в долонях пам'ятаєш,
Коли мені збирав ти по краплинці?
Питав:
-Чому свої не підставляєш?
-Бо ти збираєш...Як малій дитинці...
Все відійшло.Дощі гостять не часто.
Босоніж лиш ганяюся за вітром.
А ти пішов...Можливо,дуже вчасно...
Я за тобою...Тиняюся світом...
А ти не йдеш босоніж.Парасолю
Ти відкриваєш.Не біжи,не вітер.
Це хочу я...Хоч краплю в твою долю...
На самий край...Самісінький...Хоч світу...
Та зачиняєш вікна,двері,душу.
Ти залишаєш дощ...Не чуєш вітер...
А це все я...Тебе любити мушу...
На цих світах...І поза оцим світом...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511106
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.07.2014
автор: Відочка Вансель