Люблю я слушать шум дождя
И звонких капель ноты.
Его ведь не любит нельзя...
Дождь не любить? Ну что ты!
Він землю спраглую пої́ть,
Ідучи по Європі.
Десь на посту солдат стоїть...
А інший - у окопі...
Ти, дощику, сильно не лий,
Бо змокнуть наші хлопці!
Скоріше, сонце, обігрій
Усіх їх в тій сторонці!
Ти, вітер, бурю не здіймай,
Їм не запилюй очі!
А Ти їх, Боже, захищай
Від ранку і до ночі!!!
Бо кожен молиться із нас
За їх життя святеє.
І кожну мить, і кожен час
Молімося за теє!
Просімо Господа в цю мить
Війну ту завершити,
Щоби змогли ми мирно жить,
Життя нове творити!..
Бо хлопці наші на постах стоять,
а інші - у окопах...
І кулі до сих пір свищать...
і є сини у гро́бах...
Люблю я слушать шум дождя
И капель звонких ноты...
Пусть будет мирною Земля!
Молись за то, будь кто ты...
21.06.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511017
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.07.2014
автор: Олена Козацька