В мені не лишилося більше нічого доброго.
Затерта до крові совість сховалась в кутику.
Я знаю, що стала занадто горда і з норовом,
Хоча й досі люблю дивитись старенькі мультики.
Хоча знаю, що все ще можна змінитись внутрішньо,
Але ти не помітиш моєї слабкої слабкості.
Не вигадуй собі, що зі мною тобі бути ще,
Це всього лише куплений нами знак якості.
Але, знаєш, немає нічого ,напевне, гіршого,
Чим безмежно наосліп тобі було вірити.
Не приховуй від мене сьогодні свої істини,
Бо ніхто так не вміє брехати мені, як ти.
Бо і так уже день став до болі стомлений,
Бо сьогодні я хочу ,нарешті, напитися кавою.
І плювати хотіла на твій ''без''порядок встановлений.
Моя гордість і норов хай будуть твоєю карою...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511016
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.07.2014
автор: Лейла