Понад все величаво-земне,
Горді Альпи, хмільні хмарочоси
Підіймає натхнення мене,
Де не був ще я віршами досі.
Тільки там серце сіє і жне,
І кладе славні думи в покоси,
І життя веселіє сумне,
І до літа вертається осінь.
На всі груди вдихаю ефір
Божих див, що заховані в слові,
І ладнаю рядки кольорові
Як співці срібні струни до лір…
- Вам незнана ця радість? – Ну що ви, -
Прошу вас у поезії двір.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510880
Рубрика: Сонет, канцон, рондо
дата надходження 12.07.2014
автор: Рідний