Дивлюся в стелю,
Мов на небо,може...
Може птах там пролетить?
Дивлюся я й на тебе...
У очах сльоза бринить.
Сумно інколи бува, та...
Та то нічого, все ж мина!
Колись, уже не буде стелі,
А будуть лиш я́снії зірки!
Не буде вже тих сліз криштальних.
Будуть лиш щасливі дні...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510854
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.07.2014
автор: Марина Козир