здійнятий вітром
перекоти-полем
серед пустелі
на самоті
з кожним поривом
стежками заметеними
попереду тільки синя блакить
втрачаючи все і усіх
кохання і дружбу
з кожним поривом
все далі і далі
пройдеш і цим шляхом
на одинці з собою
знай десь там
в інших світах
і вимірах часу
б'є ключем живая вода
і зупинишся ти
спрагу втомити
пустиш коріння
забуяє оазисис
зеленню трав
і барвами квітів
заспівають птахи
в райських кущах
під кронами в затишку
від сонця палючого
збудуєш оселю
бринітимуть радістю
дітей голоси
обійми коханого
і лагідна посмішка
ти вір і ти знай
що поривами вітру
несуть тебе крила
до щастя твого
присвячено Рудоволосці
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510849
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 12.07.2014
автор: Дімичь