Буденне місто:
Щоденні люди,
Розбиті злістю,
Снують повсюди.
І неохоче
Вони вже зранку
Розплющать очі,
Щоб філіжанку
Всмоктати кави,
У вуха - вати
(Не для забави)
І працювати...
А вулиць спека
Й сухі фонтани,
Дощі далеко -
Асфальт розтанув...
Буденне місто:
Щоденні люди,
Очей намисто,
Спустілі груди...
Безликий погляд
Днів переплинних
Пульсує поряд,
Як ті судини.
І кожен промінь
Небесного тла,
Мов сонця гомін
З душею світла.
Сховалось гасло
За обрієм веж,
Саме погасло,
Зігрівши без меж...
Буденне місто:
Щоденні люди
Змішались в тісто
Облич-застуди...
Вечірні дзвони -
Всі по маршрутках,
В гучні вагони,
По тілокрутках,
Вони з роботи
Так мчать додому -
Солдатські роти
Лиш швидші в цьому.
Здавалось воля,
Та далі двері
І стіни голі
Вже на вечерю...
11.07.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510753
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 11.07.2014
автор: Микита Баян