Дніпрову хвилю голубінь гойдає,
Немов зумисне, вітер зник у лозах.
Хлюпне тремтливі іскри понад краєм –
І ноги ніжать лоскітливі сльози.
Раптова тінь округло насідає –
В глухому басі набігає злива.
Прогуркотіло зречено – й немає,
А з піднебесся – райдуга мінлива.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510704
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 11.07.2014
автор: Валентина Поїзник