Проміння летить і вдаряється
Об землю вогку і холодну
Тепер хто як може старається
Щоб випити ріку болі бездонну
Розпливчастий розмальований
Без рими й жалю
Іде солдат замінований
Захищати країну свою
А промінь не гріє
Вертається
Летить на войовничий схід
О Маріє
Втирається
Витирає з чола чорний піт
На землі він лежить
На душі тихо стало
Ніби й хочеться жить
Та вже душу забрала
Ніби й хочеться вірить
Але все вже дістало
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510699
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 11.07.2014
автор: Light-In-Sky