Сльози Вірджинії.

 Впасти  так  просто,  
Коли  нема  крила,  
Але  взлетіла,  але  горіла.  

Боса,  недбала  з  кулями  в  скроні,
Ноги  втирали  об  коси  солоні.  
Вірила,  спала,  мліла,  гойдала,  пестила  фарбой  і  написала.

 Будь  і  відтане  крига  на  волі,  але  ж  солоні,  ноги  і  доля.  
Дівчина  йди,  нетримай  кулемета,  краще  цвіти  наче,  а  зрештой,  жити  щасливо  вміти  ще  треба,  але  горіла,  але  летіла.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510530
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.07.2014
автор: Bega