"Серце радісне добре лікує, а
пригноблений дух сушить кості" -
Біблія, Приповісті 17:22.
Я люблю, а тому і радію,
Людям посміхаюся щодня.
Біль терплю - і це робити вмію,
Бог зі мною, в Ньому я - броня!
Хоч новини і не всі приємні, -
Їх приймаю, бо Господь велів.
Знов молюся за стосунки кревні,
Щоб до Бога кожен очі звів!
Я люблю, а тому і молюся
За людей, що зводять той курок,
Вся молитві щиро віддаюся,
Щоб Господь прийшов у той куток!.. -
Той куток, де зараз стрілянина,
Де життю до смерті - одна мить.
- Господи, що коїть там людина...
Треба оту бійню зупинить!
Я люблю, крізь сльози усміхаюсь,
Довіряюсь Богові щодня,
Миру людям в Нього лиш благаю,
Щоби зупинилась вся гризня!
10.07.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510453
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 10.07.2014
автор: Людмила Дзвонок