Метелик закохався у Лілею,
Кохання було послане з небес.
Він кожен день розпочинав із нею
І пив нектар її кохання ввесь.
Пелюстки цілував він ніжно зрання
І вусики розправив , як струну,
Аж тріпотіли крильця від зізнання.
У щасті зажеврілася йому.
Але прийшов кінець щасливій казці
З’явився «третій лишній» - грізний джміль.
І пелюстки поблідли у Лілеї,
Метелик залишив пакунок мрій.
Лілея нахилилася у тузі,
Та вірила,метелик прилетить,
Не довго буде він повзти,як гусінь,
А із пакунку мрій зростуть плоди.
10.07.2014р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510392
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.07.2014
автор: леся квіт