Я горда тим, що українка зроду,
Моє коріння з предків пророста.
Я вся належу рідному народу,
Його ж дорога в щастя непроста.
З Шевченка мови я черпаю вроду,
А їй чужі і зрада, й забуття…
Мій не скорить народ нікому зроду,
Бо так завзято любить він життя.
Смакую-п’ю джерел студену воду,
Снагу черпаю в співах солов’їв.
Я горда тим, що українка зроду
І з мук Шевченка корені мої.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510343
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 09.07.2014
автор: Валентина Поїзник