ці дні загубились у сірих хмарах
ці дні розіслались під ноги вам
така самотність була лиш в кошмарах
наперекір всім фальшивим словам
мене упустили на землю навмисне
хоч впевнено всюди кричали "стрибай"
довіра-це діло таке некорисне
ти тільки й встигаєш казати "бувай"
усі завжди брешуть і зраду приносять
не слухають тебе ні слова ні звук
на крилах диявольських швидко уносять
твої босі мрії їх радісних стук
мої вподобання позиції власні
ви так й намагаєтесь знищити вщент
та ваші здавалось думки першокласні
убогими стали і є аргумент
гадаєте вбили гадаєте стала
слабкіше й зігнусь на коліна тепер?
я силу свою із душі вже дістала
вам не провернути зі мною афер
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510266
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.07.2014
автор: Марія Крижана