Сповідаю себе на краплинці дощу
Чорно-білим в ній небо здалося.
Просто знай те,
Що я тебе не відпущу!
Так, як я відпускаю волосся...
Я тебе не віддам!
Ти не борг. Ти не честь.
Хоч серйозність до біса личить.
Ти сказав якось:
"счастье - что ты у меня есть"!
Я тебе не ділю. Не позичу.
У очах твоїх синіх є все, що Моє.
Навіть сонно-заплющені - з Раю.
Просто вдячна Планеті, за те,
Що ти є!
І що я тебе не тримаю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510169
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.07.2014
автор: Келя Ликеренко