[i]Зараз чудовий час пускати вінки по воді,
І над полум’ям гарячим стрибати.
Та ще одне полум’я горить в голові,
Бо важко кохання на війну відпускати…
Бо хочеться вічно його за руку тримати…
Й молитвою линуть тремтливі слова:
«Коханий, вертайся скоріше додому»
Україна теж плаче… Війна…
Весь Схід застогнав від погрому…
Борись Україно, допоки жива…
Не дайся у руки загарбнику злому!..
[i][/i][/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510000
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 08.07.2014
автор: Light-In-Sky