Кожного ранку вона прокидається
Зі сподіванням на те, що все зміниться,
З вірою в те, що вона дочекається,
Й світ, наче ковдрою, снігом накриється.
Сонячні ранки ночами міняються,
На циферблаті Земля тихо крутиться.
Довго ця осінь чомусь не кінчається,
Снігом чомусь не вкривається вулиця.
Якось раптово терпець уривається.
І запитання німе і озвучене:
"Довго зима жартувати збирається?
Довго іще нас збирається мучити?"
Погляд на вулицю раптом спускається,
Де все, як маревом, снігом засипано...
Часом буває: так довго чекається,
Але приходить завжди несподівано.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509978
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.07.2014
автор: Lionaliya