Солодко пахне липи цвіт,
Сонце проміння шле.
Закохана у Божий світ
Цілуючи квіти пройде.
Нині з вітанням від зірок
Зустріне сімох янголят,
І запитає зробивши крок:
«А вас крильця не болять?:)»
«Ні, не болять, хіба рідко коли...
Та знати повинна сама, -
У тебе такі ж крила в душі,
Хоча за спиною нема))»
Від янголят з небес дарунки прийме
у тиху Купальську ніч.
Подякує, всміхнеться, обійме...
А вранці крильми намалює вірш.
Солодко пахне липи цвіт,
Сонце проміння шле.
Закохана у Божий світ
Цілуючи квіти пройде.
І янгол, усміхаючись в слід,
Прошепоче: «Вічне дитя!
Пройшла через вогонь і лід,
Та все ж благословляє життя»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509726
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 06.07.2014
автор: Яна Бім