Допоки сяє місяць, поки над тобою є зірки
І посміхаються із сонцем світлі небеса,
Коли на цих деревах зеленітимуть ще всі гілки,
Мене щоранку надихатиме твоя краса.
Й у полі літнім маків цвіт, ромашки та волошки
Ще будуть пахнути твоїм волоссям сотні років.
Але мені не треба до старезної ворожки,
Щоб зрозуміти: поміж нами забагато кроків...
06.07.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509716
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.07.2014
автор: Микита Баян