Аж до неба руки-гори
ніч-троянда простягла –
то в Карпатах, де узвори,
вогонь-квітка розцвіла.
[i]Приспів:[/i]
[i]Вогонь-квітка – зір вінчання,
щастя-долі красний цвіт!
Вогонь-квітка – знак кохання,
ватра-сонце на весь світ![/i]
Я спішу, де гори в хмарах,
по ранкових росах йду –
там у спалахах-стожарах
вогонь квітку віднайду!
[i]Приспів.[/i]
Віщі грози-блискавиці,
палахкі імли зірки
стережуть, немов зіниці,
вогонь-квітки пелюстки.
[i]Приспів.[/i]
Геть з дороги, чари злії! –
Я безпечно мну росу,
вогонь-квітку, диво-зілля,
я для милої несу!
[i]Приспів.[/i]
Створено 15 – 17. 07. 1986 року, м. Івано-Франківськ
Опубліковано: "Моя пісня", Львів: "Сполом", 2004. - 120 с.
С. 23
[i]Музика: 1. Євгена Заставного[/i];
[i]2. Семена Карпи[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509568
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.07.2014
автор: Т. Василько