Мінне поле

Чи  ж  то  буде  тут  мир?
Ніколи.
Там  де  ми
Тільки  мінне  поле.
Зриви,  танки,  самі  зенітки.
Звідки,  любий  мій,  сили  звідки?
Дзвін  цілунків  ,
удари  битами.
Мо',  до  ранку  дійдем  убитими.
Хто,  до  кого,  за  що,  навіщо?
Кров  і  слина  із  рота  хлище.
Крапля  ночі
напів-спокою.
Клятий  злочин
Нащо  ти  скоїв.
Кляте  слово,
Нащо  злетіло.
Ллєш  полову
На  біле  тіло.
Крок  за  кроком,    за  ласку  -  ляпаса,
В  кров  -  забрьохався,  в  бруд  -  заляпався.  
Ешафоти,  процеси  з  вічами  -  
Ну  чого  ти!
Бо  я  ж  не  вічная.  
Поле  соняхів  топчеш  танками
Бій  -  серпанками,
 Мир  -  світанками.
Я  лишаю  це  поле  з  мінами.
Я  рушаю
за  змінами.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509346
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.07.2014
автор: Fragola