Чомусь з тобою ми лиш паралелі
без точки дотику в цім житті.
Ти знову й знову чекаєш на неї,
а я назавжди вірна тобі.
Мої шляхи і твої дороги,
моя неправда, твоя брехня.
Ти оббиваєш чужі пороги,
а я назавжди тільки твоя.
Твої планети, мої сузір'я,
твоє кохання, моя любов.
Ти знову й знову чекаєш на неї,
а я тебе лиш чекаю знов.
Твоя жорстокість, моє сумління,
ці поривання до щастя сумні,
не залишилось більше терпіння,
минали роки, минають дні.
Я все ж чекаю завжди на тебе,
ти все ж шукаєш ізнов її.
Не дотинаються паралелі,
немає правди в твоїй брехні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509295
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 04.07.2014
автор: Анна Хортиця