Я тебе розумію

Ти  віриш,  що  я  тебе  розумію?
Ти  віриш?  Я  бачу,  що  тобі  погано...
Ти  теж  в  щось  віриш,  теж  про  когось  мрієш
І  в  всій  цій  суєті  не  мрієш  про  догану.

Ну  а  коли  не  маєш  чим  себе  зайняти
Ти  візьмешся  за  мене  ,  всю  кров  випєш  як  умієш.
А  знаєш,  я  розумію...  Можеш  діставати,
Однаково  мене  ні  ти  ні  він  не  зрозуміє  ...

Знаєш,  я  подумала  і  зрозуміла,
Що  якби  не  старалась  людям  догодити
Я  всіх  вас  розумію...  Сама  якби  не  мліла
Ти  цього  не  побачиш.  Чи  варто  ж  це  робити?

—  старатись  зрозуміти  все,  хай  навіть  ви  неправі;
—  старатись  забути  той  біль,  що  ви  на  мене  наслали;
—  змінюватись  самій,  хоч  світ  вже  не  змінити
ОДНЕ  БАЖАННЯ  В  МЕНЕ  ДАВНО  —-  ЙОГО  РОЗБИТИ.

На  найдрібніші  часточки  й  зібрати  наново,
Відкинути  той  гній  який  впустили  сюда.
Вернути  все  добро  і  запустити  заново
Цей  день.  Бо  всесвіт  починається  з  добра!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509249
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 04.07.2014
автор: Женя Савчук